Перша Книга Моісеєва : Буття - Розділ 3

У третьому розділі книги Буття розповідається про згубну помилку Адама та Єви, які порушили заборону Бога та з'їли плід з дерева пізнання добра та зла. Після того, як вони з'їли плід, їм стало соромно перед Богом та вони ховалися від нього.

У розділі згадується про те, як Бог спитав Адама та Єву, чому вони ховаються. Вони відповіли, що стали соромитися свого голого тіла після того, як з'їли плід з дерева пізнання добра та зла. Бог запитав їх, хто сказав їм, що вони голі, та дозволив їм з'їсти плід з дерева життя, щоб вони не стали непорушними та не жили вічно.

Пізніше у розділі Бог виганяє Адама та Єву з саду Єдем та накладає на них покарання за їхній гріх. Адаму доведеться працювати на землі, щоб забезпечити собі та своєї родини харчування, тоді як Єва буде народжувати дітей з болем та стражданням.

Загалом, третій розділ книги Буття містить розповідь про гріхопадіння перших людей та їхнє вигнання з раю. Ця історія стала символом для людства, що показує наслідки порушення заборон та покладення віри в Бога.

Спокуса Та Падіння

¹Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?

²І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,

³але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.

⁴І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!

⁵Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.

⁶І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

⁷І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

Викриття Провини

⁸І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

⁹І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?

¹⁰А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.

¹¹І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?

¹²А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.

¹³Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

Кари

¹⁴І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.

¹⁵І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

¹⁶До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.

¹⁷І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.

¹⁸Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

¹⁹У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

²⁰І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

Вигнання З Раю

²¹І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.

²²І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.

²³І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

²⁴І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.