Книга Иова - Розділ 21

Іов Відповідає Цофарові Вдруге

¹А Йов відповів та й сказав:

²Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

³Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

⁴Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

⁵Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть.

⁶І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє.

⁷Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

⁸Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах.

⁹Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

¹⁰Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

¹¹Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

¹²Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

¹³Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

¹⁴А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

¹⁵Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

¹⁶Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних.

¹⁷Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

¹⁸Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

¹⁹Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

²⁰Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

²¹Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

²²Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

²³Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

²⁴діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

²⁵А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

²⁶та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє.

²⁷Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

²⁸Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

²⁹Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

³⁰що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

³¹Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

³²І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають.

³³Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа.

³⁴І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?