Книга Иова - Розділ 34

Друга Промова Елігу

¹І говорив Елігу та й сказав:

²Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!

³Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.

⁴Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.

⁵Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

⁶Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя.

⁷Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,

⁸і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?

⁹Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.

¹⁰Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

¹¹Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!

¹²Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.

¹³Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?

¹⁴Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,

¹⁵всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!

¹⁶Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

¹⁷Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?

¹⁸Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?

¹⁹Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,

²⁰за хвилину вони помирають, опівночі. Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.

²¹Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,

²²немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.

²³Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.

²⁴Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.

²⁵Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!

²⁶Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,

²⁷за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

²⁸щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.

²⁹Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

³⁰щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.

³¹Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!

³²Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!

³³Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

³⁴Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

³⁵Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.

³⁶О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

³⁷бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої.