Книга Иова - Розділ 5

Еліфаз Доручає Звернутися До Бога

¹Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?

²Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!

³Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла.

⁴Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

⁵Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

⁶Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,

⁷бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти.

⁸А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

⁹Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,

¹⁰бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,

¹¹щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.

¹²Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,

¹³Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

¹⁴вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!

¹⁵І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,

¹⁶і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!

¹⁷Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:

¹⁸Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!

¹⁹В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:

²⁰Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

²¹Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.

²²З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.

²³Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.

²⁴І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.

²⁵І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!

²⁶І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!

²⁷Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!