Книга Євангелія від святого Матвія - розділ 4

Спокуси Ісуса

¹Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.

²І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.

³І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!

⁴А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.

⁵Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,

⁶та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги.

⁷Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!

⁸Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,

⁹та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!

¹⁰Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!

¹¹Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.

Ісус У Галілеї; Перші Учні

¹²Як довідавсь Ісус, що Івана ув'язнено, перейшов у Галілею.

¹³І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової,

¹⁴щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:

¹⁵Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська!

¹⁶Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло.

¹⁷Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!

¹⁸Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були.

¹⁹І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!

²⁰І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним.

²¹І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, Зеведеєвого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, і покликав Він їх.

²²Вони зараз залишили човна та батька свого, та й пішли вслід за Ним.

²³І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.

²⁴А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв.

²⁵І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання.