Книга приказок Соломонових - Розділ 14

Книга приказок Соломонових - Розділ 14

1Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

2Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

3На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

4Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

5Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

6Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

7Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

8Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

9Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

10Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

12Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

13Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

15Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

16Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

17Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

18Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

19Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

20Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

21Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

22Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

23Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

24Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

25Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

26У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

27Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

28У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

29Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

30Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

31Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

32Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

34Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

35Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.