Книга Псаломів - Розділ 102

Молитва Тяжко Хворого

¹Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102">¹⁰²-2">²) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

²(102">¹⁰²-3">³) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

³(102">¹⁰²-4">⁴) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі.

⁴(102">¹⁰²-5">⁵) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

⁵(102">¹⁰²-6">⁶) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості.

⁶(102">¹⁰²-7">⁷) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

⁷(102">¹⁰²-8">⁸) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі.

⁸(102">¹⁰²-9">⁹) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

⁹(102">¹⁰²-10">¹⁰) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

¹⁰(102">¹⁰²-11">¹¹) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене.

¹¹(102">¹⁰²-12">¹²) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

¹²(102">¹⁰²-13">¹³) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

¹³(102">¹⁰²-14">¹⁴) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

¹⁴(102">¹⁰²-15">¹⁵) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

¹⁵(102">¹⁰²-16">¹⁶) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

¹⁶(102">¹⁰²-17">¹⁷) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

¹⁷(102">¹⁰²-18">¹⁸) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

¹⁸(102">¹⁰²-19">¹⁹) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

¹⁹(102">¹⁰²-20">²⁰) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

²⁰(102">¹⁰²-21">²¹) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

²¹(102">¹⁰²-22">²²) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

²²(102">¹⁰²-23">²³) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

²³(102">¹⁰²-24">²⁴) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив.

²⁴(102">¹⁰²-25">²⁵) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

²⁵(102">¹⁰²-26">²⁶) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

²⁶(102">¹⁰²-27">²⁷) позникають вони, а Ти будеш стояти. і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони.

²⁷(102">¹⁰²-28">²⁸) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!

²⁸(102">¹⁰²-29">²⁹) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!