Книга Псаломів - Розділ 49

¹Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49">⁴⁹-2">²) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

 Заклик

²(49">⁴⁹-3">³) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

³(49">⁴⁹-4">⁴) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

⁴(49">⁴⁹-5">⁵) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

⁵(49">⁴⁹-6">⁶) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

Всі Повмирають

⁶(49">⁴⁹-7">⁷) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

⁷(49">⁴⁹-8">⁸) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

⁸(49">⁴⁹-9">⁹) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

⁹(49">⁴⁹-10">¹⁰) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

¹⁰(49">⁴⁹-11">¹¹) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє.

¹¹(49">⁴⁹-12">¹²) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

¹²(49">⁴⁹-13">¹³) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

¹³(49">⁴⁹-14">¹⁴) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Однак, По Смерті Доля Грішників Сумна, Побожні Ж З Богом Житимуть

¹⁴(49">⁴⁹-15">¹⁵) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них.

¹⁵(49">⁴⁹-16">¹⁶) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

¹⁶(49">⁴⁹-17">¹⁷) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

¹⁷(49">⁴⁹-18">¹⁸) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

¹⁸(49">⁴⁹-19">¹⁹) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

¹⁹(49">⁴⁹-20">²⁰) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

²⁰(49">⁴⁹-21">²¹) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!