Друга Книга Моісеєва : Вихід - Розділ 33

У 33 розділі Книги Вихід, Бог говорить Мойсею, що народ Ізраїль повинен продовжувати свій шлях до Землі Обітованої, але Бог не матиме безпосередньої присутності серед народу через їхній гріх зі злотим тельцем. Мойсей звертається до Бога з проханням продемонструвати свою присутність та благодать, бо без них народ Ізраїлю не може йти далі.

Бог дає Мойсею обіцянку своєї присутності та благодаті, але запевняє, що ніхто не може побачити Його обличчя і залишитися живим. Він приймає рішення про те, що Мойсей зможе побачити лише славу Бога зі спини, коли Бог пройде повз нього.

Таким чином, 33 розділ Книги Вихід розкриває подальший шлях народу Ізраїлю та їхнє спілкування з Богом після страшного гріху з золотим тельцем.

Друга Книга Моісеєва : Вихід - Розділ 33

Розкаяння Народу

1І говорив Господь до Мойсея: Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського краю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Нащадкам твоїм дам його,

2і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина,

3до Краю, що тече молоком та медом, бо Я не піду серед тебе, бо ти народ твердошиїй, щоб Я не вигубив тебе в дорозі.

4І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздоби.

5Бо промовив Господь до Мойсея: Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, якщо одну хвилину піду серед тебе, то вигублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, Я знатиму, що вчиню тобі.

6І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хорив.

Святий Намет

7А Мойсей узяв намета, та й нап'яв його поза табором, далеко від табору, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табором.

8І бувало, коли виходив Мойсей до скинії, то підводився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.

9І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.

10І ввесь народ бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підводився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.

11І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого. І вертався він до табору, а слуга його, юнак Ісус, син Навинів, не виходив із середини скинії.

Лицезріння Слави Божої

12І сказав Мойсей до Господа: Дивися, Ти говориш мені: Випровади цей народ, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я, а також знайшов ти милість в очах Моїх.

13Тож тепер, коли знайшов я милість в очах Твоїх, об'яви ж мені дорогу Свою, і я пізнаю, як знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд то народ Твій.

14А Він відказав: Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку.

15І сказав він до Нього: Коли сам Ти не підеш, то не виводь нас ізвідси.

16Бож чим тоді пізнається, що знайшов милість в очах Твоїх я та народ Твій? Чи ж не тим, що Ти підеш із нами? І будемо вирізнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі.

17І промовив Господь до Мойсея: Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю, бо ти знайшов милість в очах Моїх, і Я знаю на ім'я тебе.

18А він відказав: Покажи мені славу Свою!

19І Він промовив: Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою. І Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся, до кого милосердний.

20І Він промовив: Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити.

21І промовив Господь: Ось місце при Мені, і ти станеш на скелі.

22І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду.

23А здійму руку Свою, і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме.